День 6: Останній у першій частині
Вночі до нас у табір приходила якась тварина, але всі вже були в наметах, а мені було ліньки виходити і почуття небезпеки теж не було, тож я просто заснув.
Знайшли вранці на наметі
Загадкове дерево, весь стовбур у дуплах
Вранці прокинулися рано і по черзі ходили купатися до річки, доки готувався сніданок. На сніданок була каша із сочевиці, кетчуп, хліб та чай із печінками. До речі, в Туреччині нормальне явище, коли половина магазину завалена печивом, яке тут дуже смачне.
До нас приїхав хлопець на мотоциклі та сказав що він пастух та що там де розбитий наш табір водяться вовки (це вовка я чув уночі, перед сном). Виїхали сьогодні відносно рано, на годину раніше, ніж звичайно. Народ був проти того щоб їхати в Фетхіє через гори і ми поїхали по рівній трасі і до 17 години були в Фетхіє.
На багатьох автозаправках можна налити собі безкоштовний чай. Там є лавочки, якими ми й скористалися. Ніхто нас не проганяв.
Цього хлопця ліворуч звуть Лев, він приєднався до нашої групи на 3-й день нашого велопоходу. Він живе в Ізраїлі, переїхав звідти із Росії.
Ось так закріпив сонячну батарею на баулі. У ній є сенс – за годину може зарядити 10% батареї мого смартфона (батарея там 3300 мАг)
До речі, дорогою ми зупинилися біля автобусної зупинки, де виявилося джерело з водою та 3 розетки 220В, куди ми одразу поставили на зарядку наші телефони. А сонячна батарея перекочувала до мене на баул, досвід її використання показав, що 500 мА батареї недостатньо для зарядки телефону з андроїд ОС. У Фетхі ми швидко знайшли відпал і взяли квитки в Айден за 32 ліри, звідки у нас починається друга частина маршруту. Наш попутник, Льова з Ізраїлю, сьогодні повинен поїхати від нас до Анталії, щоб встигнути на літак до себе додому.
А ось і розетки
Схоже на лижний схил:)
Набережна Фетхіє
Романтична фотосесія :)
Оля
Натовп черепашок у каналі в місті
Наш автобус буде їхати вночі та ми вирішили скоротати час та повечеряти на пляжі. Вечеряли макаронним супом із салом та традиційним чаєм із печінками.
О 23 годині поїхали на відпал, розібрали великі і запакували у велочохли для перевезення в автобусі. В автобусах є USB порти біля кожного сидіння, куди ми повтикали заряджатися наші телефони, акумулятори та ліхтарі. Одна проблема: wifi автобус налаштований на підключення тільки одного пристрою одночасно - довелося сидіти по черзі.
Дописую звіт і лягаю всім добрих снів, хто ще не спить. Сьогодні проїхали 60 км., набрали висоти 300 м.
Залиште коментар для
0 коментарів