Керч
Завдяки прикордонникам у Керчі ми маємо провести три дні. Чим тут зайнятися?
Вночі був штиль, але на ранок повіяв вітерець, і місце нашої стоянки здалося нам некомфортним. Борт човна припав якраз трохи нижче пірсу, і кожна хвиля, що приходила, так і норовила засунути нас під причал. Тим більше, до цього пірсу швартуються місцеві яхти, які катають відпочиваючих, і їм і самим тут місця мало. Я поговорив з капітаном першої яхти, що підійшла, і він розповів, що в Морпорту можна провести три доби покомфортніше.
Але спочатку треба було попередити прикордонників, що ми переходимо до іншого причалу. Даний нам учора номер телефону не відповідав, і нам із Сашком довелося збігати на заставу, благо вона близько знаходиться. Там, правда, нас не пустили далі прохідний і довго намагалися зрозуміти хто ми, і навіщо просимо у них дозволи на перестановку, але потім додзвонилися до когось, і нам дали добро на перехід до морпорту.
Перехід був зовсім короткий, це ми вчора вночі, у темряві, тут цілу годину нишпорили, а зараз у 5 хвилин уклалися)
Ось за цей притоплений хвилелом, якого я вчора у пітьмах сильно побоювався, і ліворуч, а там уже зовсім близько)
Пришвартувалися. Кинули якір із корми і завели пару кінців на берег. Взагалі-то і тут не дуже спокійно: вхід у бухту відкритий, і якраз звідти і йде хвиля, але все одно це краще, ніж залізний причал стукати) Ми, до речі, вчора сюди вже заходили, я саме з цього місця пошук прикордонників і почав)
Здається мені, що якір наш не забрав ґрунт. Якірний кінець постійно провисає. Доведеться до якоря пірнати і дивитися, як він там живе.
Нда, як я й припускав, якір повзе. Ми обдули тузик, завезли другий якір подалі, потім витягли перший, і його теж перекинули. Тепер, начебто, надійно стоїмо, можна й у місто визирнути.
Ось воно, наш притулок) Іноді ми стрибали на берег з бушприту, а іноді користувалися тузиком, але його облюбували місцеві дітлахи, що купаються, і вони так лихо стрибали з нього у воду, що я, врешті-решт, підняв його на борт, поки він на ганчірочку не перетворився. Діти дуже хитрі, якщо я говорю їм не залазити на човен, вони слухаються, але варто мені піти в каюту, вони знову питають дозволу у когось іншого, а решта членів команди їм потурають))
Керч - дуже симпатичне містечко
Ми попрямували до найвищої точки оглянути околиці.
Височина ця - гора Мітрідат, заввишки 91,5м.
У підніжжя сходів до вершини є гарний майданчик для відпочинку з лавочками. Тут можна відпочити від спеки перед майбутнім сходженням))
Нагорі розташований меморіал загиблим за визволення Керчі в роки Великої Вітчизняної війни.
А з іншого боку розташовані руїни античного міста Пантікапей. Коля та Сашко піднялися сюди на заході сонця.
У лівому верхньому кутку, трохи правіше за синій дах видна наша щогла)
Ранок наступного дня, вистачить гуляти, настав час і роботу робити! А ні, це не до цього фото підпис, а до наступного...
Перед виходом у Чорне море ми ще раз перевірили все та скрізь, куди згадали зазирнути, і підкрутили все, до чого змогли дотягнутися.
І знову гуляти, куди подітися?)) Вид на Керченську бухту.
Вдень, поки Коля з Сашком готують човен і себе до боротьби зі стихією, ми з Катею та Фенею пішли оглянути античні руїни. І Катя злякала зграйку птахів.
А мені лише один горобець для фото дістався...
Зате знайшов тих, хто від мене не втече і не відлетить. Цих-то я точно швидше, і пару фотографій зробити встигну!)
Увечері я знову піднявся на гору, щоб сфотографувати захід сонця. Компанію мені склав Сашко.
Але перш, ніж зайнятися заходом сонця, я знайшов-таки зграйку птахів, що втекли від мене минулого разу. Крім горобців у ній були, здається, жайворонки, шпаки і навіть одна кам'янка, яку я, звісно, зняти не встиг.
Сонце вже сідало, фарбуючи все у жовте світло, а я все за горобцями бігав)
Але надто вони тут симпатичні, не те що наші, московські))
Ну все, час знімати захід сонця
Саша весь цей час терпляче на мене чекав, а може, навіть і медитував)))
Давненько я не бачив такого великого сонця. Захід сонця в Керчі чудові.
Але ось сонце торкнулося горизонту, і нам теж час униз. Завтра вранці знову у морі))
Вибачте, що так довго вийшло, але дуже не хотілося Керч на два пости розтягувати.
Спасибі, що дочитали, продовження...
Залиште коментар для
1 коментарів
восстановление ванн
Відповісти